Вони створюють роботів і машини, підкорюють космос і дбають про екологічну безпеку.
Знаєте, що їх об’єднує? Київський політехнічний інститут. Хочете довідатись, як пройти шлях від КПІшника до відомого винахідника чи власника успішної компанії?
«Історія успіху» — це спільний проєкт Центру розвитку кар’єри та Медіалабораторії КПІ, в якому зібрані розповіді випускників університету про власний шлях до улюбленої роботи, практична інформація, цікаві поради й підказки, як вдало будувати кар’єру.
Архівне відео 1927 року показує випробовування авієтки КПІР-5 — конструкції випускника КПІ Дмитра Томашевича.
Випробовував авієтку тодішній студент КПІ Костянтин Яковчук. Подію зафільмували оператори державної кінематографічної організації Всеукраїнського фотокіноуправління.
«КПІР-5» попри вдалі аеродинамічні форми виявилася занадто переобтяженою, тож практичного використання не мала.
Саме в стінах Київської політехніки відбулась одна з найважливіших подій у відновленні незалежності України.
8—10 вересня 1989 року в актовій залі КПІ пройшов установчий з’їзд Народного Руху, що об’єднав понад 1100 делегатів. За тодішньої політичної ситуації керівництво інституту йшло на свідомий ризик, сприяючи борцям за волю України.
Своїми враженнями й згадками з телеканалом «Типовий Київ» поділився директор ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського Петро Киричок, який, тоді ще бувши викладачем, став свідком визначної події.
Сьогодні, 14 вересня, у 1939 році в США в повітря піднявся перший успішний гелікоптер у світі – VS-300.
Його створив та особисто підняв у небо відомий на весь світ КПІшник Ігор Сікорський.
VS-300 став першим і єдиним бойовим гелікоптером, який використовувався у Другій світовій війні.
Уряд США замовив 400 бойових гелікоптерів для армії та берегової охорони спочатку США, а потім і Великобританії з бомбовим відсіком, здатним нести до восьми протичовнових бомб і сідати на поверхню води, суші або палубу крейсера.
Як КПІшниця потрапила на навчання до Норвегії?
Чому норвежці в захваті від рівня підготовки студентів КПІ? У чому різниця вищої освіти в Україні та Норвегії?
Відповіді на ці запитання — в новому випуску подкасту КПІ.
Наша гостя — Єлизавета Тупотіна, студентка першого курсу магістратури інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ.
Єлизавета за обміном навчалась архітектурної справи та енергоефективності у Варшаві, а нині, вже на другому обміні, вчиться у Норвегії інжинірингу та довколишньому середовищу, щоб згодом привезти цей досвід в Україну і застосовувати його тут.
Перший КПІшник-науковець поїхав на зимівлю в Антарктиду. Як пройти відбір в експедицію на крижаний континент? Чим займаються полярники і як переживають мінусові температури та сильні вітри? Для чого видаляти апендикс і зуби мудрості перед поїздкою в Антарктиду? І чому на Південному полюсі не можна гратися з пінгвінами, які живуть поряд з людьми?
Унікальна історія поїздки в Антарктиду аспіранта НН ІЕЕ Андрія Олефіра — у першому випуску KPI podcast, новому проєкті КПІмедіа.
Політехніки висадили вздовж вулиці Борщагівської граби, дуби, каштани, клени та акації. До озеленення студмістечка доєдналися студенти, викладачі, волонтери й діти.
Тепер на ще одну зелену зону в студмістечку стане більше.
КПІ вже 20 років поспіль організовує конференції, теми яких охоплюють різні галузі науки.
Цього разу учасники з різних країн світу представили доповіді із соціоекономічних питань, проблем стійкого розвитку, космічних знімків тощо.
Навчання здійснюється лише за державним замовленням, курсанти перебувають на повному державному забезпеченні.
На різних кафедрах студенти навчаються забезпечувати захист інформаційних ресурсів, захист від шпигунських програм і шкідливого ПО, здобувають знання про організацію й особливості різноманітних видів зв’язку.
Випускники інституту посідають важливі ролі в забезпеченні національної безпеки України.
Випуск про енергосистему України. Який сучасний стан нашої енергетики й чи є перспективи для її розвитку? Де готують фахівців для галузі, які можливості для них відкриваються? І які нові освітні програми будуть у КПІ?
Розбираємо на прикладі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ разом зі студенткою 4 курсу ІЕЕ Оленою Балан.
Випуск про фундаментальні науки — фізику і математику — та їхнє вивчення у Київській політехніці. Розбираємо на основі фізико-математичного факультету КПІ. Деталі розповідає студентка 3 курсу ФМФ Дарина Проволовська.
Випуск про телекомунікаційні системи, які забезпечують інтернет, зв’язок та багато іншого. Про вступ і освіту Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем – студент 3 курсу ІТС Сергій Туровець.
Випуск про хімічну галузь. Чи настільки хімія шкідлива й небезпечна, як багато хто вважає? Докладно розбираємо усі напрями хімії на прикладі хіміко-технологічного факультету КПІ разом зі студенткою 1 курсу аспірантури ХТФ Анною Білоусовою.
Випуск про галузь критичної інфраструктури та її перспективи розвитку. Як вдалось подолати катастрофічну енергетичну кризу? Чи замінять відновлювальні джерела енергії атомну енергетику? І де ще випускають спеціалістів повного циклу енергетики? Розглядаємо на основі Факультет електроенерготехніки та автоматики разом зі студентом 3 курсу ФЕА Олександром Савчуком.
Випуск про соціально важливі спеціальності для нашої держави Як у КПІ викладають суспільні та гуманітарні науки? Чи можна в Київській політехніці вивчитися на психолога? Як потрапити на практику в суд? І за якою спеціальністю готують фахівців на державні посади? 🎥 Розібрали на прикладі факультету соціології і права разом зі студенткою 2 курсу ФСП Марією-Валерією Холод.
Чи можна здобути медичну освіту в Київській політехніці? Такого ви точно не очікували! У КПІ працюватиме Центр протезування. Біомедична інженерія — ось за чим майбутнє. Актуальність галузі розбираємо на прикладі факультету біомедичної інженерії зі студенткою 1 курсу магістратури ФБМІ Софією Маслянчук.
Сучасна фізика та кібербезпека. Шалений попит на ІТ-спеціалістів вузького спрямування. І підготовка їх у КПІ. Спеціальності, що забезпечують цілісність інформаційних даних. Розглянули кейси Фізико-технічного інституту КПІ разом зі студенткою 3 курсу ФТІ Анною Красильніковою.
Чи створили математики систему, розумнішу за людський мозок? Яких технологій не було б без математичних алгоритмів? Якою є філософія інформаційних технолгій? Розбираємо ці кейси на прикладі факультету прикладної математики разом зі студентом 4 курсу ФПМ Максимом Сокольницьким.
Випуск про IT спеціальності КПІ. Аналізуємо, зокрема, впровадження новітніх суперечливих технологій в освіту на основі. Що вчать студенти Інституту прикладного системного аналізу КПІ? Які перспективи у випускників? Деталі розповів студент 3 курсу ІПСА Сабір Саядов.
Конкурентні гуманітарні спеціальності - вимога сучасних діджитал тенденцій. Що ви не знали про вступ у Видавничо-поліграфічний інститут КПІ. Важливі деталі розповіла студентка 2 курсу ВПІ Уляна Гладкевич.
Чому варто звернути увагу на менеджмент, маркетинг, логістику, аналітику та економіку для вибору свого фаху? Все про навчання на Факультеті менеджменту та маркетингу КПІ розповів студент 2 курсу ФММ Іван Стеценко.
Які стратегічно-важливі галузі не тільки для України, а й для всього світу? Розглядаємо на кейсах, Інституту атомної та теплової енергетики. Деталі розповів студент 4 курсу ІАТЕ Вячеслав Васянович.
Унікальні винаходи, інновації та конкурентний продукт – що пропонує вступникам Інститут матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона КПІ. Які можливості для навчання отримують студенти? Як вступити в ІМЗ в 2024-му році? Дивіться у відео про ІМЗ.
Чому переходять здобувати освіту з інших ЗВО на факультет лінгвістики КПІ? Яким є навчання та перспективи студентів ФЛ? Детально про все розповів студент 1 курсу магістратури ФЛ Микита Волков. #вступ2024 #кпі #політехніка #нмт2024 #флкпі
#КПІ #вступ2024 #нмт2024 Найкращий інститут промислового напрямку в Україні. Як вступити і які можливості дає Інституті аерокосмічних технологій КПІ – розповів студент 2 курсу ІАТ Єгор Зубок, який у 17 років збудував великий літак.
Як за 5 років навчання на ФБТ здобути знання у трьох галузях? Чому біотехнології очікують на нові прориви в науці? І як фахівцеві цієї галузі в один момент стати мільйонером? Про вступ та навчання на Факультеті біотехнології і біотехніки розповіла студентка курсу магістратури Злата Шопова. Біотехнологія – це наука про одержання необхідних людині продуктів і матеріалів з використанням живих організмів та спеціального обладнання – біотехніки. Випускники факультету здатні розробляти та впроваджувати новітні технологічні процеси і конструювати обладнання для біотехнологічних і фармацевтичних виробництв, грамотно і науково обґрунтовано здійснювати контроль і захист навколишнього середовища від техногенних впливів, моделювати біотехнологічні процеси з метою визначення оптимальних умов проведення біосинтезу, біодеструкції забруднень і оптимізації порушених екосистем завдяки широкому застосуванню найсучасніших математичних методів і комп'ютерних технологій.
Що пропонує в 2024 році вступникам Інженерно-хімічний факультет КПІ? Які прохідні бали для вступу і як підвищити свої шанси. Всі деталі розповіла студентка 1 курсу магістратури Світлана Музика.
Як підвищити шанси на вступ до Механіко-машинобудівного інституту КПІ? Які можливості отримують студенти ММІ і як разом із дипломом КПІ закінчити університет ЄС? ММІ — серед найпотужніших інженерних шкіл українських ЗВО, серед найперших відділень, відкритих у КПІ. Сучасний ММІ — це 2300 студентів, 8 випускових кафедр та 4 науково-дослідних підрозділи.
Чому так стрімко росте попит на радіоінженерів? Як не прогадати зі вступом в 2024-му році? Яким насправді є навчання на РТФ КПІ? Деталі розповіла студентка 1 курсу РТФ Ангеліна Дрьомова.
Інженери компанії Ekokemika розробили пристрій для очищення стічних вод і представили його на Фестивалі Sikorsky Challenge. Система вже пройшла випробування й має прототип промислового масштабу. Інвестори зацікавились розробкою, адже такі рішення є не лише економічно, а й екологічно доцільними.
Cтали відомі найкращі проєкти, які знайшли інвесторів. Міжнародне журі обрало три розробки: ковдру для немовлят, які потерпають від жовтяниці, віртуальний клас і систему захисту від москітів. Загалом міжнародні й українські інвестори обрали 34 проєкти. Наступним кроком буде підписання договору про наміри й обговорення деталей співпраці.
Середовище Sikorsky Challenge щороку розширюється не лише в національному, а й у світовому вимірі. Сьогодні конкурс підтримують уже 28 постійних інвесторів і спонсорів із шести країн, серед яких США, Китай, Ізраїль, Польща, Азербайджан. Під час чергової дискусійної панелі ІХ Фестивалю інноваційних проєктів учасники з країн-партнерів і представники міжнародного журі говорили про розвиток інноватики у час неминучих глобальних змін.
Науковці КПІ, керівники медичних стартапів і лідери медичної галузі обговорювали тенденції медичної інженерії, кроки до створення цифрових лікарень, забезпечення закладів охорони здоров’я інженерними кадрами. Київська політехніка створюватиме для Інституту серця МОЗ України елементи для штучних сердець, розроблятиме засоби для консервування й перевезення органів під час трансплантації.
Тут ідеї перетворюються на реальний бізнес. Тут науковий ентузіазм здобуває великі гроші й шанс втілитися в життя. Тут стартапи виходять у великий світ. Тут знають ціну справжніх наукових досягнень. Sikorsky Сhallenge – фестиваль інновацій, де талановиті науковці зустрічають далекоглядних інвесторів.
До найочікуванішої події у світі інновацій залишився лиш один день. Учасники – на низькому старті. Інвестори й судді – в передчутті найперспективніших розробок. Хто отримає фінансування на стартап? Чия розробка стане революційною?
Фестиваль – концентрація унікальних розробок у медичній, технічній, соціальній галузях. Автори найкращих проєктів отримають фінансування для створення успішних стартапів і виведення своїх продуктів на національний та міжнародний ринки. Не проґав найцікавіший технічний фестиваль цієї осені.
Бізнес, який готовий вкладати мільйони, й талановиті розробники з усієї України зустрінуться на головному фестивалі стартапів країни – Sikorsky Challenge – вже 3 листопада.
